Рідна мова колискова із чарівного Петриківського краю на Наддніпрянщині

Завдяки зусиллям студентів факультету Української й іноземної філології та мистецтвознавства Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара ми знайомимо наших читачів із викладачами-філологами. Сьогодні до нас завітала викладач мовознавства Ірина Миколаївна Шпитько.

  1. Шановна пані Ірино, а з чого починався Ваш інтерес до української мови? Напевно, у школі, де Ви навчалися, були вчителі, які допомогли розкрити всю глибину поетичної української мови? Мабуть, і Ваша родина була не осторонь рідної мови?!

Так. Дійсно. Любов до рідної мови починалася з родини і зі школи. Батьки мої із селища Петриківка, відомого на весь світ своїми петриківськими розписами. Я навчалася в Дніпропетровську в російськомовній школі (здається, усі школи міста в ті часи були з російською мовою навчання), але всі канікули я проводила в селі. Моя бабуся завжди говорила українською мовою. Я обожнювала засинати під казки, які вона мені розповідала, а просинатися від  її лагідних звертань, як-от: «Онучечко, доброго ранку!», «Вставай, дитино!» Кличну форму імені, до речі, уперше почула від неї.

У школі № 13, у якій я навчалася, наша вчителька української мови й літератури – Кисельова Галина Іванівна – була чи не найулюбленішою нашою вчителькою. Вона родом із Полтавщини, тому її українська мова була неймовірно гарною, чистою, нормативно правильною, її не можна було не полюбити.

 

У Центрі слов’янських мов у ДНУ імені Олеся Гончара

  1. Свого часу Ви зробили вибір вищого навчального закладу для отримання професійної освіти. Що це за виш і чому саме такий вибір Ви зробили?

Навчалася я в Дніпропетровському державному університеті (нині ДНУ імені Олеся Гончара). Вибір вишу переді мною не стояв – це був єдиний університет нашого міста з українським відділенням, яке я й закінчила.

 

Члени кафедри загального та слов’янського мовознавства

На сьогодні Ви — викладач Дніпропетровського національного університету, мовознавець.

А що таке «мовознавство»? Що вивчає ця наука?
Мовознавство – це надзвичайно цікава наука. Вона вивчає будову й функціонування мови, її закони й розвиток. Мову можна вивчати з різних аспектів. Найцікавішими, на мій погляд, є порівняльно-історичний і зіставний. Наприклад, за допомогою порівняльно-історичного методу можна дізнатися, що давньоіндійське vidhavā – це вдова, а литовське  ketvirtādienis – четвер та багато іншого. Наші студенти-філологи вже на першому курсі можуть пояснити різні фонетичні зміни, які відбулися в процесі самостійного розвитку як слов᾽янських мов, так і української зокрема.

 

В Ужгороді на Міжнародній науковій конференції, квітень 2016 р.

  1. Факультет ДНУ, де Ви працюєте, чи не найчисленніший в університеті. Як Ви вважаєте, що сьогодні заохочує юнаків та дівчат до вивчення української мови?

По-перше, сама українська мова, яка, як ви знаєте, є однією з наймилозвучніших мов світу. По-друге, молодь сьогодні є іншою: вона з більшим відчуттям національної гідності, з неабиякими патріотичними почуттями. І така молодь прагне говорити на рідній мові, поширювати її, запобігати її псуванню чи асиміляції.

 

Науковці з Болгарії в гостях у ДНУ

  1. Як на мене, свідома зацікавленність українською мовою у суспільстві виникла не так і давно. Довгі часи рідна мова для багатьох якось була непопулярною… Чи можна, на Вашу думку, сказати, що на сьогоднішній день проблеми вивчення та популярізації української мови вже не існує? А які б ще заходи здійснити, щоб українська мова більш не тулилася по кутках?

Мені здається, що проблема вивчення української мови вже не існує, адже сьогодні це мова навчання в усіх закладах освіти. Існує проблема її функціонування в нашому регіоні, використання носіями. У місті, наприклад, мовою повсякденного спілкування переважно залишається російська мова. Українська мова, яку доводиться чути з уст нашого населення, на превеликий жаль, часто з відхиленнями від норм на всіх мовних рівнях: і на фонетичному, і на лексичному, і на граматичному. Але сподіваюсь, що з часом ми позбудемося мовних недоліків, тому що сучасні педагоги і сама молодь дбають про культуру української мови.

 

На практичних заняттях зі Вступу до слов’янської філології, березень 2016 р.

  1. Ви працюєте в Університеті не один рік. Не маю сумніву що до того, що є такі Ваші випускники та студенти, якими Ви, як викладач, пишаєтеся особливо. Чи можете Ви назвати хоча б декого із студентів, які після закінчення навчання популярізують українську мову в навчальних закладах, ЗМІ та інших структурах?

Звісно, таких випускників маємо багато. Наприклад, наші випускники й випускниці викладають українську мову й літературу в школі (О. Журавльова, Є. Похвалітая, А. Гізатуліна та багато інших), захистили кандидатські дисертації й викладають у вишах (І. Накашидзе, К. Шахова, М. Бурдастих), працюють на телебаченні (Г. Сергєєва (канал СТБ), В. Гриценко (34 канал)), у державних установах (О. Пуріс). Це далеко не повний перелік наших випускників, які і популяризують українську мову і, знаю точно, завжди нею спілкуються за будь-яких обставин.

На мовному стажуванні в Братиславі, 2012 р.

  1. Знаю, що на вашому факультеті навчається досить талановита, творча молодь. Студенти самі або з допомогою викладачів здійснюють творчі проекти на кшталт постанов тих чи ішних літературних творів. Мабуть, це дуже цікаво і корисно! А якби побачили ці виступи учні-старшокласники!.. Чи можна завітати до вашого факультету на перегляд таких студентських постанов?
    А які Ваші особисті творчі вподобання?

Я думаю, що завітати і подивитися вистави, які готують студенти нашого факультету, можна. Варто звернутися до заступника декана з виховної роботи нашого факультету О. В. Гонюк, яка є художнім керівником студентського театру.
Люблю все життєве! Останні книги, які я прочитала,- це історичні романи «Роксолана» П. Загребельного та «Вавилон» М. Фігулі. Із великим задоволенням читаю автобіографічні твори (з останніх М.Рампа «Третий глаз» (про тибетського монаха), К. Ломб «Как я изучаю языки). Із виконавців мені подобаються Джо Дассен, Мирей Матьє, М. Боярський, О. Малінін, Ніна Матвієнко.

 Шановна пані Ірино! Дякуємо Вам за цікаву розповідь та сподіваємось на подальшу співпрацю!

 

Админ

У этой страницы 0 комментариев

Комментарии закрыты.